про правило

1) тверди́й; жорстки́й

2) суво́рий

3) важки́й, тяжки́й ( про працю)

4) си́льний ( про удар)

5) стара́нний, наполе́гливий

6) тяжки́й, спо́внений тру́днощів і неста́тків

7) різки́й, неприє́мний ( про звук тощо)

8) пе́вний, підтве́рджений

9) скупи́й, пожа́дливий

10) стійки́й

11) густи́й ( про рідину)

12) фіз. жорстки́й, проникни́й ( про радіацію)

13) контра́стний ( про зображення)

14) фон. глухи́й ( звук)

••

1) мі́цно, си́льно

2) наполе́гливо, впе́рто, енергі́йно

3) надмі́рно

4) суво́ро, жорсто́ко

5) наси́лу

••

1) брід

2) розм. ка́торга

1) прикрий, сумний, досадний; неприємний; дратівний, дражливий

2) неспокійний, тривожний

3) обтяжливий, незручний

4) юр. сутяжницький

* * *

1) прикрий, неприємний; дратівний; vexatious to smb. який (що) завдає кому-н. турбот /неприємності/; який (що) дратує кого-н.; іt іs most vexatious to mіss the traіn дуже прикро /неприємно/ спізнитися на потяг

2) неспокійний, тривожний; vexatious lіfe життя, повне хвилювань; vexatious neіghbour неспокійний /докучливий/ сусід; contіnual vexatious wars невпинні війни, що порушують спокій ( народів)

3) обтяжливий, соромливий ( про правило); дріб’язковий, що носить характер причіпки; vexatious tax обтяжливий податок; податок, що викликає невдоволення населення

4) юр. сутяжницький; vexatious suіt позов, пред’явлений через пристрасть до тяжби; vexatious actіon /proceedіng/ судова справа, порушена сутяжником

1) прикрий, неприємний; дратівний; vexatious to smb. який (що) завдає кому-н. турбот /неприємності/; який (що) дратує кого-н.; іt іs most vexatious to mіss the traіn дуже прикро /неприємно/ спізнитися на потяг

2) неспокійний, тривожний; vexatious lіfe життя, повне хвилювань; vexatious neіghbour неспокійний /докучливий/ сусід; contіnual vexatious wars невпинні війни, що порушують спокій ( народів)

3) обтяжливий, соромливий ( про правило); дріб’язковий, що носить характер причіпки; vexatious tax обтяжливий податок; податок, що викликає невдоволення населення

4) юр. сутяжницький; vexatious suіt позов, пред’явлений через пристрасть до тяжби; vexatious actіon /proceedіng/ судова справа, порушена сутяжником

 

шкаф
Оболочка, как правило, имеющая большие размеры, предназначенная для установки на полу, которая может состоять из нескольких секций, подсекций или отсеков.
Примечание - Оболочки нестандартной формы, например пульты для испытаний, считают шкафами.
[ ГОСТ Р 52796- 2007( МЭК 62208: 2002)]

EN

cabinet
free-standing and self-supporting enclosure for housing electrical and/or electronic equipment
It is usually fitted with doors and/or side panels which may or may not be removable.

[IEC 60917-1, ed. 1.0 (1998-09)]
[IEV number 581-25-02]

---

cabinet
container that may enclose connection devices, terminations, apparatus, cabling, and equipment. It may be either wall-mounted or self-supporting
[IEC 62134-1, ed. 2.0 (2009-06)]

---

cubicle
empty enclosure, generally of large dimensions, and in principle of the floor standing type, which may comprise several sections, sub-sections or compartments
NOTE Enclosures with an irregular shape, such as a desk, are considered cubicles for testing purposes.
[IEC 62208, ed. 1.0 (2002-11)]

R

baie
structure fermée indépendante et auto-porteuse destinée à loger du matériel électrique et/ou électronique
Elle est habituellement munie de portes et/ou de panneaux latéraux qui peuvent être amovibles ou non.

[IEC 60917-1, ed. 1.0 (1998-09)]
[IEV number 581-25-02]

---

armoire
conteneur qui peut abriter des dispositifs de connexion, des terminaisons, des appareillages, des câblages et des équipements. Elle peut être fixée au mur ou être auto-porteuse
[IEC 62134-1, ed. 2.0 (2009-06)]

---

armoire
enveloppe vide, généralement de grandes dimensions et, en principe fixée au sol, qui peut comprendre plusieurs colonnes, éléments de colonne ou compartiments
NOTE Les enveloppes ayant une forme irrégulière telle qu'un pupitre sont considérées comme des armoires pour les essais.
[IEC 62208, ed. 1.0 (2002-11)]

 

Тематики

• НКУ (шкафы, пульты,...)

EN

• cabinet
• cubicle

DE

• Schrank, m

FR

• armoire
• baie

 

проём
Большое отверстие в ограждающих конструкциях зданий и сооружений, устраиваемое в эксплуатационных или монтажных целях
[Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)]

Тематики

• элементы зданий и сооружений

EN

• aperture
• opening

DE

• Aussparung
• Öffnung

FR

• baie
• ouverture

1. n

1) правило; норма; принцип

2) звичка, звичай

3) критерій, стандарт

4) правління, панування

5) статут (товариства тощо)

6) юр. постанова; наказ, розпорядження

7) лінійка; масштаб

8) правило

9) друк. шпона

10) (the rules) територія поруч з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким в'язням (особл. боржникам)

2. v

1) керувати, правити, управляти; панувати, володарювати

2) контролювати; стримувати

3) юр. вирішувати; постановляти; визначати порядок судочинства

4) лініювати, графити

5) стояти на рівні (про ціни тощо)

* * *

1) правило; норма; принцип

2) звичка, звичай

3) критерій, стандарт

4) правління, панування

5) pl устав (товариства, ордена)

6) icт. ( the rules) територія по сусідству з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким ув'язненим (особл. боржникам)

7) юp. постанова по конкретній справі; приписання; наказ

8) лінійка; масштаб; правило

9) пoлiгp. лінійка; шпона

1) управляти, правити; панувати; царювати; бути на троні

2) керувати

3) контролювати, управляти; стримувати свої почуття

4) юp. вирішити ( справу); постановляти; встановлювати порядок судочинства

5) лініювати, графити

6) кoм. стояти на рівні (про ціни, ставки)

* * *

- convention application

принять

1) что - приймати, прийняти, (зап.) приймити, (брать) брати, взяти, (получать) відбирати, відібрати, отримувати, отримати то. [Гроші на пошті приймають до другої години (М. Гр.). Подарунків не прийняв. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Вони прийняли і зрозуміли, що я зійшов од тебе (Єванг.)]. Кто -нял почту? - хто прийняв, отримав пошту?;

2) кого - приймати, прийняти кого, (о мн.) поприймати; (приветствовать) вітати, привітати кого. [Нікого він до себе не приймав (Мирн.). Його на сім світі ніхто не прийма (Шевч.)]. Приймай мою вірную дружину за рідну дитину (Пісня). Журилися муж з жоною, що дітей не мали; далі взяли та й під старість сироту прийняли (Рудан.). Ой ти тихий Дунай, моїх діток поприймай (Пісня). Президент прийняв послів, делегатів. Добре, коли Господь прийняв: перестала жити, та й терпіти перестала (М. Вовч.). Його й земля не приймає. І ти вітаєш його в свойому домі? (Мова)]. -мать, -нять гостей (с угощением) - вітати, при[по]вітати, приймати, прийняти, гостити, при[по]гостити, шанувати, по[при]шанувати кого (гостей) чим; (об обрядовом приёме гостей) відбувати, відбути кого (гостей). [Раз багаті хазяї цигана приймали і тут йому на біду щільник меду дали (Руд.). Чим-же він буде гостей гостити? (Грінч.)]. -нять как гостя - прийняти як гостя, пригостити кого. У меня нет времени -мать (угощать) этих гостей - мені ніколи з цими гостями гоститися. -ть прошение, жалобу, заявление и т. п. - приймати, прийняти прохання, скаргу, заяву и т. п. -ть работу, заказы - приймати, брати роботу, замовлення. [В одній світлиці шили та приймали роботу (Кониськ.)]. -нять дела, товар, дрова - прийняти справи від кого, крам, дрова. [Привозили дрова і треба було приймати (Коцюб.)]. -ть лекарство (вообще) - заживати, зажити ліків; (пить) пити, випити; (глотать) ковтати, ковтнути ліки. -нять кого по делу - прийняти кого у справі. Доктор -ет от -трёх до шести - лікар приймає від третьої години до шостої. Он -нял меня холодно - він прийняв мене непривітно. -ть во внимание - брати (взяти) кого, що до уваги, на увагу, під розвагу, на думку, з[у]важати, з[у]важити на кого, на що; срв. Внимание. -ть в соображение, в расчёт - брати (взяти) до уваги (на увагу), до рахуби що, оглядатися и оглядуватися на кого, на що; срв. Соображение, Расчёт. -ть к сведению - брати (взяти) до відома, брати (взяти) на замітку що; срв. Сведение. -ть в хорошую, дурную сторону - за добре, за зле (лихе) брати, взяти що. -ть на свой счёт - а) (расходы) брати (взяти) на себе, брати (взяти) кошти на себе, брати (взяти) на свій кошт; б) (отнести к себе) брати (взяти) на свій карб, прикладати, прикласти до себе, приймати, прийняти на себе. [Моя байка ні бійка, ні лайка: нехай ніхто на себе не приймає (Боров.)]. -ть план, проект - ухвалювати, ухвалити план, проєкт (и проєкта). -нять закон, резолюцию - ухвалити закон, резолюцію. -ть известное решение, решение что сделать - ухвалювати, ухвалити певну постанову (см. Решение), ухвалювати, ухвалити, урадити, покласти що зробити. -ть намерение - брати, взяти намір; (намериваться) намірятися, наміритися (що зробити). -мать меры - уживати (ужити) заходів, робити заходи що-до кого, що-до чого, проти кого, проти чого. -мать соответствующие меры - уживати належних заходів. -ть меры предупреждения - уживати, ужити запобіжних заходів; (предупреждать) запобігати, запобігти чому. -ть чью-л сторону - ставати, стати на чий бік, тягти, потягти за кого, тягти, потягти за ким (и за кого), руч, руку тягти, потягти на ким и за кого. -мать под своё покровительство - брати (взяти) під свою опіку, під свою руку кого. -нять что (труд) на себя - взяти що (працю) на себе. [Увесь клопіт він узяв на себе (М. Грінч.)]. -ть на себя обязательство - взяти на себе зобов'язання. -нять вину на себя - взяти на себе провину, перейняти на себе вину (провину), на себе сказати. [Параска на себе сказала і батько не лаяв (Грінч.)]. -нять смерть, муки - прийняти смерть, муки за кого, за що. -ть к сердцу что - брати, взяти до серця що. -мать к сердцу чью участь (заботиться о ком) - журитися ким. -ть участие в чём-л. - брати, взяти участь у чому. [Вся вона (природа) бере участь у подіях і переживаннях людських (Єфр.)]. - ть в шутку - брати, взяти що за жарт. -ть в серьёз - брати, взяти що за правду. -нять как должное - прийняти як належне. -ть на службу - приймати, прийняти кого на службу (посаду). -нять место (должность), команду - об(ій)няти посаду, уряд, команду, стати на посаду, заступити посаду. -нять в школу, на курсы - прийняти до школи, на курси, записати до школи, на курси кого. -нять в союз, в партию - прийняти до спілки, до партії и у спілку, у партію кого. -нять кого в своё общество - прийняти кого до свого гурту (товариства). -нять кого в товарищество (в компанию) - прийняти кого у товариство (у спілку), до товариства (до спілки). -нять предложение - прийняти, (одобрить) ухвалити пропозицію. - мите уверение в чём - прийміть у[за]певнення, будьте певні що-до… -нять на квартиру кого - у сусіди пустити кого, прийняти в комірне кого. -ть у родильницы - брати, взяти дитину у кого, бабувати, бабити в кого. [Баба Оксана у мене усіх дітей брала (Черніг.). Бабувала у його жінки (Рудч.)]. -нять крещение, причастие - хрест (святий) прийняти (на себе), хре[и]ститися, запричаститися. -нять веру, православие - уступити у віру, у православну віру. -нять учение, закон (последовать им) - понимати, поняти науку, закон від кого. [А люди приходили молитися до його, вони од його поняли закон (Кримськ.)]. Душа не -мает (противно) - душа не приймає чого, з душі верне. [Їв-би очима, так душа не приймає (Чуб.)];

3) (брать во внимание) что - зважати, зважити, уважати, уважити на що. [Зважаючи на те, що національний нелад у Австрії спиняє усякий політичний поступ… (Грінч.). Ти знатимеш, яка у мене думка, уваживши, що тут мене спіткало (Куліш)]. Добрые советы -май - на добрі поради зважай, добрі поради приймай;

4) -ть (известные формы, вид, значение и т. п.) - набирати, набрати, прибирати, прибрати чого (певних форм, вигляду, значення і т. п.). [Криза певних і виразних форм ще не прибрала (Н. Рада). Він раптом набирає гоноровитого вигляду (Крим.). Він не сподівався, що розмова набере такого характеру (Крим.). Дим розвіється, і речі знов приберуть справжніх натуральних форм (Єфр.)]. -нять серьёзный вид (о человеке) - споважніти. Дело, разговор -мает, -няло (-нял) другой (иной), хороший, дурной оборот - справа, розмова повертає, повернула на инше, на добре, на лихе. -ть направление, течение - набирати напрямку, течії;

5) -ть кого, что, за кого, за что - вважати, вважити кого, що за кого, за що, брати, взяти кого, що за кого, за що, приймати, прийняти що за що. [Мене часто вважають за мого брата. Вигадку вважив за правду (Яворн.). Кум був у жупані, так він і взяв його за пана (Кониськ.). Я хтів вивідати в баби, за кого вона нас бере (Кониськ.). За зневагу старий боярин візьме, як не вийдеш (Л. Укр.). Захарові слова він узяв за посміх із себе (Кримськ.). І стільки розуму в себе в голівці мала, що за живу тарань солоної не брала (Куліш). Як не прийме біг гріхи за жарт, то буде шелесту багато (Ном.)]. -нять за иностранца - взяти кого за чужоземця. -ть за правило - брати, взяти за правило; срв. Поставлять правилом. -мать за основание - брати як основу (як підвалину), класти основою. [Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];

6) (убирать) приймати, прийняти, при[за]бирати, при[за]брати, (многое) поприймати, попри[поза]бирати що; срв. Убирать, Взять. [Прийми звідси стілець (и стільця). Хліб лежить, - от я зараз поприймаю (Грінч. I). Забери книгу з столу]. -мать что с дороги - приймати що з дороги. Принимаемый - прийманий. Принятый и принятой - прийнятий; привітаний; пригощений; (о лекарстве) зажитий; узятий (до уваги, на себе); ухвалений (закон, проєкт), ужитий; з[у]важений; уважений за кого, за що; прийнятий, при[за]браний звідки. -няты решительные меры - ужито рішучих заходів проти кого, проти чого.

* * *

несов.; сов. - прин`ять

1) прийма́ти, прийня́ти и диал. приня́ти и прийми́ти

2) ( брать) бра́ти, взя́ти

3) ( встречать) зустріча́ти, зустрі́ти и зустрі́нути

4) (закон, проект) ухва́лювати, ухвали́ти, прийма́ти, прийня́ти

5) (что - получать форму, название) набира́ти, набра́ти (чого), прибира́ти, прибра́ти; ( приобретать) набува́ти, набу́ти (чого)

6) (присваивать себе, брать на себя) перейма́ти на се́бе, перейня́ти на се́бе, прийма́ти на се́бе, прийня́ти на се́бе

7) ( считать) вважа́ти (несов.), прийма́ти, прийня́ти; ( признавать) визнава́ти, ви́знати; ( воспринимать) сприйма́ти, сприйня́ти; ( предполагать) припуска́ти, припусти́ти

8) (убирать, уносить) забира́ти, забра́ти

9) ( впитывать) вбира́ти, увібра́ти; \принимать

ІДЕОЛОГІЯ - сукупність взаємопов'язаних ідей, уявлень та переконань, призначених об'єднувати людей заради спільного життя та спільних дій. Як свідчать історичні дослідження, ніколи не існувало суспільств без наявності в них певних світорозумінь і норм поведінки, тобто ідеологій-світоглядів. Загальноприйняті норми поведінки (основою яких є цінності) завжди забезпечували здатність людей до спільних дій. Хоч слово "І." іноді застосовують як синонім вислову "політична І.", але доцільніше політичні І. вважати тільки одним із різновидів І. (напр., історики, досліджуючи світогляди різних суспільств та цивілізацій, називають ці світогляди "І."). Слово "І." наприкінці XVIII ст. увів у мову філософії франц. філософ Дестют де Трасі (1754 - 1836), який позначав ним "науку про ідеї" (словом "ідеї" в той час позначали не тільки розумові побудови, а й будь-які уявлення). "Наука про ідеї", на думку Дестют де Трасі, повинна була досліджувати виникнення ідей, щоб відділити різного роду упередження та забобони від науково обґрунтованих уявлень. Ця наука мала базуватися на просвітницькій парадигмі мислення, що продовжувала програму Бекони - усунути владу "ідолів" над свідомістю з метою створити основу для реформування суспільства на науковій основі. У розробці поняття "І." важлива роль належить Марксу та Енгельсу. У їхній спільній праці "Німецька ідеологія" термін "І." віднесено до сукупності ідей, що виражають інтереси, упередження та ілюзії певної соціальної верстви ("класу") З. гідно з класовим принципом соціальної філософії вони твердили, що у класовому суспільстві як гнобителі, так і пригноблені не можуть правдиво осмислювати світ та суспільство: розуміння світу та суспільства у таких суспільствах є неминуче хибним, ілюзорним, отже, і колективна свідомість є хибною свідомістю Ц. ю ілюзорну свідомість вони позначили терміном "І.". Для успішного захисту егоїстичних класових інтересів ідеологи панівного класу прагнуть подавати їх під виглядом загальнолюдських; посилаючись при цьому на загальнолюдську етику, істину і т.п. Тому І. завжди є оманою і самооманою. Звідси випливало, що теоретична критика І. є безсилою: хибність суспільної свідомості зумовлена класовою структурою суспільства, а тому тільки ліквідація класів шляхом соціальної революції дозволить замінити "хибну свідомість" правдивою, тобто науково обґрунтованим світорозумінням З. аслуга Маркса і Енгельса полягала у тому, що вони звернули увагу на соціальну зумовленість (детермінованість) ідей та світоглядів. У цьому вони продовжили зведення релігії до "земної основи", здійснене Фоєрбахом; цей напрям мислення був пізніше розвинутий у "соціології знання", у критичній філософії Франкфуртської школи та комунікативній філософії Апеля й Габермаса. Але принциповою вадою марксистського розуміння І. були, по-перше, припущення, що І. можна замінити науково обґрунтованим світорозумінням (тема "смерті І."), а, по-друге, економічний редукціонізм - намагання пояснити природу всіх установ та ідей як зумовлених "економічним базисом". Маркс і Енгельс вважали, що всі теоретичні філософські і суспільно-політичні ідеї є ідеологічними. Твердження, що можна замінити І. (як колективний світогляд та як філософію) "науковим світорозумінням" є доказом того, що, попри всю відмінність між розумінням І. у Дестют де Трасі і марксистським, вони поділяють переконання в тому, що наукове пізнання здатне зняти з людини відповідальність за вибір ціннісних орієнтацій. Нерозуміння різниці між істиною і цінністю властиве для обох. У сучасних демократичних суспільствах різні люди, групи людей та суспільні верстви, як правило, мають неоднакові ціннісні пріоритети та ієрархію цінностей (розходження стосуються навіть того, які саме цінності мають бути віднесені до найважливіших) Ц. е ситуація ідеологічного плюралізму Ц. ей плюралізм, одначе, не може виключати прийняття деяких найважливіших цінностей та норм, без яких не може існувати жодне демократичне суспільство. До таких норм належать також деякі аксіоми етики спілкування, які забезпечують можливість цивілізованого ідеологічного дискурсу (див. філософія комунікативна). Дотримання цих норм дозволяє уникнути ситуацій, коли Суперечка ціннісних орієнтацій та І. переростає у насильницький конфлікт. У сучасній Україні дослідження І. лише розпочинається: укр. філософська думка у цій ділянці досліджень сьогодні знаходиться у стані освоєння підставових праць західних філософів. Вплив марксистського розуміння ідеології в Україні є дуже відчутним: поняття І. визначають, як правило, через потреби та інтереси, що об'єднують людей у групи (переважно мають на увазі економічні інтереси). З іншого боку, вплив марксистської тези про майбутнє витіснення І. схиляє до позитивістського нехтування ролі І. у суспільному житті. Вплив марксистського розуміння І. тут сягає поза межі критичного виокремлення позитивного внеску Маркса в дослідження І.

I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.

[br]

II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.

* * *

1. ( единичный акт) test; особ. мор. trial; ( совокупность действий) testing

в слу́чае успе́шного результа́та испыта́ний … — if the test is satisfactory …

выде́рживать испыта́ние — pass [stand] a test

доводи́ть испыта́ние до разруше́ния (образца́) — carry a test to failure [destruction] (of a specimen)

доводи́ть испыта́ние до разры́ва образца́ — carry a test to rupture of a specimen

не пройти́ испыта́ния — fail the test

объяви́ть (результа́ты) испыта́ния недействи́тельными — invalidate a test

подверга́ть испыта́нию — test, put to test, try out, subject to [apply] a test

представля́ть на испыта́ния — present for tests

проводи́ть испыта́ние — carry out [run] a test

успе́шно проходи́ть испыта́ние — pass the test to satisfaction

2. ( в теории вероятностей) trial, run, experiment

в k-м испыта́нии — in the kth trial

испыта́ние заверша́ется неуда́чей — a trial fails

испыта́ние заверша́ется успе́хом — a trial succeeds

испыта́ние мо́жет име́ть оди́н (и то́лько оди́н) исхо́д — a trial may have one (and only one) outcome

арбитра́жное испыта́ние — arbitration test

аттестацио́нные испыта́ния — certification test

бала́нсовое испыта́ние тепл. — heat losses test; boiler efficiency test

испыта́ние без нагру́зки — no-load test

испыта́ние без разруше́ния ( образца) — non-destructive test

биологи́ческое испыта́ние — biological test

буксиро́вочное испыта́ние ( в опытовом бассейне) мор. — towing test

испыта́ние в аэродинами́ческой трубе́ — (wind-)tunnel test

испыта́ние в аэродинами́ческой трубе́ крупномасшта́бной моде́ли — large-scale wind-tunnel test(ing)

испыта́ние в ва́кууме — vacuum test(ing)

испыта́ние в непреры́вном режи́ме — continuous test

испыта́ние в полевы́х усло́виях — field test

испыта́ние в пото́ке — flow test

испыта́ние в преры́вистом режи́ме — intermittent test

испыта́ние в свобо́дном паде́нии — free-fall test(ing)

испыта́ние в свобо́дном полё́те — free-flight test(ing)

испыта́ние в солево́м тума́не — salt-mist test

выборо́чное испыта́ние — random [percent] test

испыта́ние в эксплуатацио́нных усло́виях — field (service) test

гаранти́йное испыта́ние — warranty test

гидравли́ческое испыта́ние (ёмкостей, труб и т. п.) — hydrostatic test

госуда́рственные испыта́ния — state testing, governmental tests

испыта́ние грохоче́нием — screen test

испыта́ние дви́гателя на эффекти́вную тормозну́ю мо́щность — brake horse-power test

диагности́ческое испыта́ние вчт., элк. — marginal check, marginal test

диагности́ческое испыта́ние выявля́ет возмо́жные неиспра́вности до их наступле́ния — marginal testing locates defects before they become serious

диагности́ческое испыта́ние прово́дится в ра́мках регла́ментных рабо́т — marginal testing is a form of preventive maintenance

динами́ческое испыта́ние

1. ( как вид механического испытания материалов) dynamic (impact) test

2. ( в условиях меняющихся параметров) радио, элк. dynamic test, dynamic run

динамометри́ческое испыта́ние

1. текст. tensile test

2. маш. dynamometer test

дли́тельное испыта́ние — long-run [long-duration, long-time, long-term] test

дово́дочное испыта́ние — development(al) test

испыта́ние дождева́нием текст. — spray test

доро́жное испыта́ние — (on-the-)road test

заводски́е испыта́ния — factory [shop] tests, tests at the manufacturer's works

испыта́ние запи́ленного образца́ — notch-bar test

и́мпульсное испыта́ние — impulse test

и́мпульсное испыта́ние без пробо́я — impulse-withstand [withstand-impulse] test

инерцио́нное испыта́ние мор. — stopping [stopway] test

иссле́довательские испыта́ния — investigation tests

калориметри́ческое испыта́ние — calorimeter test

климати́ческие испыта́ния — environmental tests

испыта́ние ко́жи — leather control, leather examination

колориметри́ческое испыта́ние — colorimetric test

ко́мплексное испыта́ние — comprehensive test

контро́льное испыта́ние — (производится на каждом изделии для контроля качества в отличие от типового испытания) routine test; ( поверочное) check test

испыта́ние краси́теля на вса́сывание волокно́м — dye suction test

испыта́ние краси́теля на раствори́мость — dye solubility test

испыта́ние кра́ски на высыха́ние — paint drying test

испыта́ние кра́ски на истира́ние — paint rub test

испыта́ние кра́ски на сма́зывание — paint smear test

кратковре́менное испыта́ние — short-term [short-time] test

испыта́ние купели́рованием метал. — cupel(ling) test

лаборато́рное испыта́ние — laboratory test

лё́тное испыта́ние — flight test(ing)

манё́вренное испыта́ние мор. — manoeuvrability [manoeuvring] trial

испыта́ние ма́сел на коксу́емость — oil carbonization test

испыта́ние ма́сел на разжиже́ние — oil dilution test

испыта́ние материа́лов — material(s) test(ing)

испыта́ние материа́лов, неразруша́ющее — non-destructive material(s) testing

испыта́ние материа́лов, огнево́е — test of materials for fire-proofness or for fire-resistance

испыта́ние материа́лов, разруша́ющее — destructive material(s) testing

испыта́ние ме́тодом интерференцио́нных поло́с — schlieren test

испыта́ние ме́тодом модели́рования (на ЭВМ) — simulation test

испыта́ние ме́тодом торцо́вой зака́лки — end quench test

испыта́ние ме́тодом (физи́ческого) модели́рования — (physical) model test(ing)

испыта́ние ме́тодом экстра́кции (портландцеме́нта) — extraction test (on portland cement)

механи́ческие испыта́ния — mechanical testing

морехо́дное испыта́ние — seakeeping [seaworthiness] trial

испыта́ние на адеква́тность (напр. уравнения регрессии) стат. — test for goodness of fit (e. g., of a regression equation)

испыта́ние на артикуля́цию свз. — articulation test

испыта́ние на баллисти́ческом динамо́метре текст. — ballistic test

испыта́ние на вибропро́чность — vibration-survival test

испыта́ние на виброусто́йчивость — vibration-resistance test

испыта́ние на водоотта́лкиваемость текст. — water repulsion test

испыта́ние на возду́шную зака́ливаемость — air-hardenability test

испыта́ние на воспламеня́емость — flammability test

испыта́ние на выжива́ние — survival test

испыта́ние на выно́сливость — endurance test

испыта́ние на вы́тяжку — cupping test

испыта́ние на вы́тяжку по Ольсе́ну — Olsen cupping test

испыта́ние на вы́тяжку по Эриксе́ну — Erichsen cupping test

испыта́ние на вя́зкость — ( твёрдых материалов) toughness test; ( жидкостей) viscosity test

испыта́ние на гермети́чность — leakage [tightness] test

испыта́ние на гидрата́цию — slaking test

испыта́ние на глубо́кую вы́тяжку — deep-drawing test

испыта́ние на гнилосто́йкость текст. — soil burial test

испыта́ние на горя́чее круче́ние — hot twist test

испыта́ние на горя́чий изги́б — hot bend(ing) test

испыта́ние на горя́чую оса́дку — hot upset test

испыта́ние на долгове́чность — durability [service-life] test

испыта́ние надре́занного образца́ — notched-bar [notched-specimen] test

испыта́ние на жидкотеку́честь — fluidity test

испыта́ние на заги́б — bend-over test

испыта́ние на зади́р — galling test

испыта́ние на замора́живание — freezing test

испыта́ние на замора́живание и отта́ивание — freeze-thaw test

испыта́ние на за́пуск холо́дного дви́гателя — cold start test

назе́мное испыта́ние ав., косм. — ground test(ing)

испыта́ние на изги́б — bend(ing) test

испыта́ние на изги́б с переги́бом — bending-and-unbending [alternating bending] test

испыта́ние на изло́м

1. fracture test

2. текст. folding test

испыта́ние на изно́с — wear(ing) test

испыта́ние на интенси́вность отка́зов — failure-rate test

испыта́ние на испаря́емость — evaporation test

испыта́ние на истира́ние — abrasion test

испыта́ние на истира́ние при смя́тии текст. — crease-abrasion test

испыта́ние на кип кож. — boiling (water) test

испыта́ние на коро́ткое замыка́ние — short-circuit test

испыта́ние на корро́зию — corrosion test

испыта́ние на кпд — efficiency test

испыта́ние на круче́ние — torsion test; twist(ing) test

испыта́ние на лаборато́рном маке́те элк. — breadboard test(ing)

испыта́ние на лакообразова́ние — lacquer test

испыта́ние нали́вом мор. — floading test

испыта́ние на ли́пкость кож. — tackiness test

испыта́ние на ло́мкость — friability test

испыта́ние на ме́сте устано́вки — site test(ing)

испыта́ние на ме́сте эксплуата́ции — site test(ing)

испыта́ние на микротвё́рдость — microhardness test

испыта́ние на многокра́тное растяже́ние текст. — repeated stress test

испыта́ние на моде́ли — model [mock-up, dummy] test

испыта́ние на морозосто́йкость — freezing [subzero] test

испыта́ние на нагре́в

1. ( электродвигателей) heat run

2. ( материалов) heat(ing) test

испыта́ние на надё́жность — reliability test

испыта́ние на надры́в — tear test

испыта́ние на обледене́ние — icing [ice-formation] test

испыта́ние на обраба́тываемость ре́занием — machinability [machining] test

испыта́ние на обслу́живание ( жил кабелей) — tinning test

испыта́ние на огнесто́йкость — ( материалов) fire resistance test; ( тканей) burning test

испыта́ние на окисля́емость — oxidation test

испыта́ние на оса́дку — jumping-up [upsetting] test

испыта́ние на отборто́вку — flanging test

испыта́ние на отка́з — fault testing

испыта́ние на перегру́зку — overload test

испыта́ние на пла́вкость — melting [fusion] test

испыта́ние на пло́тность (соединений, швов и т. п.) — leak testing

испыта́ние на повто́рное растяже́ние — repeated tension test

испыта́ние на поглоще́ние — absorption test

испыта́ние на ползу́честь — creep test

испыта́ние на ползу́честь до разры́ва — rupture [stress-rupture, creep-rupture] test

испыта́ние на по́лный расхо́д то́плива ав. — fuel run-out test

испыта́ние на принуди́тельный отка́з — forced-failure test

испыта́ние на проги́б — flexure test

испыта́ние на продо́льный изги́б — buckling test

испыта́ние на прока́ливаемость — hardenability test

испыта́ние на прохожде́ние вы́зова тлф. — signalling [ringing] test

испыта́ние на про́чность — strength test

испыта́ние на про́чность к декатиро́вке текст. — ironing test

испыта́ние на про́чность к изги́бу текст. — deflection test

испыта́ние на про́чность кипяче́нием текст. — boiling [boil-off] test

испыта́ние на про́чность окра́ски текст. — fastness test

испыта́ние на про́чность прода́вливанием текст. — bursting(-strength) test

испыта́ние на про́чность шва текст. — seam-slippage test

испыта́ние на разбо́рчивость ре́чи тлв. — ( без учёта смысла) articulation test; ( с учётом смысла) intelligibility test

испыта́ние на разда́вливание — crushing test

испыта́ние на разда́чу ( труб) — flare test

испыта́ние на разма́лываемость — grindability test

испыта́ние на разры́в

1. мех. break(ing) test

2. текст. breaking [strength] test

испыта́ние на разры́в поло́ски тка́ни — grab [strip] test

испыта́ние на раска́лывание — splitting test

испыта́ние на расплю́щивание — flattening test

испыта́ние на рассла́ивание кож. — peel [separation] test

испыта́ние на рассыпа́ние литейн. — collapsibility test

испыта́ние на раствори́мость — solubility test

испыта́ние на растре́скивание — cracking test

испыта́ние на растяже́ние — tensile [tension] test(ing)

испыта́ние на растяже́ние при переме́нной нагру́зке — varying-rate tensile [tension] test

испыта́ние на расхо́д то́плива ав. — consumption test

испыта́ние на релакса́цию (напряже́ний) — (stress-)relaxation test

испыта́ние на сва́риваемость

1. метал. weldability test

2. кож. boiling (water) test

испыта́ние на свойла́чиваемость текст. — milling test

испыта́ние на сгора́емость — combustibility test

испыта́ние на сжа́тие — compression test

испыта́ние на скоростны́е показа́тели авто — performance [speed] test

испыта́ние на ско́рость старе́ния элк. — degradation rate test

испыта́ние на сохраня́емость — storage test

испыта́ние на спека́емость — sintering test

испыта́ние на срез — shearing test

испыта́ние на срок слу́жбы — life test(ing)

испыта́ние на срок хране́ния — shelf-life test

испыта́ние на старе́ние — ageing test

испыта́ние на сто́йкость к микрооргани́змам текст. — pure-culture test

испыта́ние на сто́йкость к пле́сени и грибка́м ( электрического и электронного оборудования) — mould-growth test

испыта́ние на сто́йкость к пятнообра́зованию текст. — spotting test

испыта́ние на сцепле́ние — bond [adhesion] test

испыта́ние на сцепле́ние отры́вом стр. — strip-off adhesion test

испыта́ние на твё́рдость — hardness test(ing) (Примечание. Отдельные виды испыта́ний на твё́рдость см. в статье определе́ние твё́рдости.)

испыта́ние на твё́рдость опило́вкой — file test

испыта́ние на твё́рдость, стати́ческое — static hardness test

испыта́ние на техни́ческий преде́л (напр. прочности) — proof test

испыта́ние на то́пливную экономи́чность — fuel-consumption test

испыта́ние на транспорта́бельность — transportability test

испыта́ние на трещинообразова́ние — cracking test

испыта́ние на тропи́ческие усло́вия — tropical-exposure test

нату́рное испыта́ние — full-scale test

нату́рное, фрагмента́рное испыта́ние — partial system test, physical [test] simulation

испыта́ние на уда́рную вя́зкость — impact test

испыта́ние на уда́рную вя́зкость по Изо́ду — Izod [cantilever-beam] impact test

испыта́ние на уда́рную вя́зкость по Шарпи́ — Sharpy [simple-beam] impact test

испыта́ние на уплотне́ние гру́нта — compaction [consolidation] test

испыта́ние на упру́гость

1. elasticity test

2. текст. extension [recovery, restorability] test

испыта́ние на уста́лость — fatigue test

испыта́ние на уста́лость при изги́бе — fatigue bending [endurance bending, repeated bending-stress] test

испыта́ние на уста́лость при растяже́нии — fatigue tension test

испыта́ние на фла́ттер — flutter test(ing)

испыта́ние на холо́дную уса́дку ( шерсти) — cold test

испыта́ние на холосто́м ходу́ — no-load test

испыта́ние на центрифу́ге — centrifuge test(ing)

испыта́ние на эксплуатацио́нные показа́тели — performance testing

испыта́ние на эласти́чность текст. — elasticity test

испыта́ние на электри́ческую про́чность под напряже́нием, вызыва́ющим пробо́й — disruptive-discharge test, break-down test, puncture test

испыта́ние на электри́ческую про́чность под напряже́нием ни́же пробивно́го — withstand-voltage test

неразруша́ющее испыта́ние — non-destructive test(ing)

испыта́ние одино́чной ни́ти текст. — single-end [single-strand] test

испыта́ние отму́чиванием — decantation test

испыта́ние па́смой текст. — skein test

испыта́ние пая́льной ла́мпой — blow-pipe test

перви́чное испыта́ние — primary test

испыта́ние перего́нкой — distillation test

повто́рное испыта́ние — duplicate test

испыта́ние погруже́нием — immersion test

испыта́ние под давле́нием — pressure test

испыта́ние под нагру́зкой — load(ing) test

испыта́ние под напряже́нием эл. — voltage test (on a cable)

полево́е испыта́ние — field test

испыта́ние по сокращё́нной програ́мме — abbreviated testing, abbreviated tests

предвари́тельное испыта́ние — preliminary test

предмонта́жное испыта́ние — pre-installation test

предпусково́е испыта́ние — pre-operational test

испыта́ние при высо́кой температу́ре — high-temperature test

приё́мо-сда́точные испыта́ния — approval tests

приё́мочные испыта́ния — (official) acceptance tests

испыта́ние при заме́дленном хо́де проце́сса — slow test

испыта́ние при ко́мнатной температу́ре — room-temperature test

испыта́ние при ни́зкой температу́ре — subzero [low-temperature, cold] test

испыта́ние при постоя́нной нагру́зке — steady [constant] load test

испыта́ние при стати́ческой нагру́зке — static test

испыта́ние при цикли́ческих нагру́зках — cyclic load test

испыта́ние прозво́нкой [прозва́ниванием] жарг., эл. — continuity test(ing)

испыта́ние прока́ткой на клин — taper rolling test

промы́шленные испыта́ния — commercial [production] tests

пропульси́вное испыта́ние мор. — propulsion trial

испыта́ние прямы́м окисле́нием — direct oxidation test

разго́нное испыта́ние — overspeed test

испыта́ние раке́тного дви́гателя, огнево́е — test (bed) firing

рекурси́вное испыта́ние — life (service) test

испыта́ние сбра́сыванием (напр. кокса, огнеупора) — shatter test

испыта́ние сварно́го соедине́ния — weld test

испыта́ние сварно́го шва — weld test

сда́точное испыта́ние мор. — delivery trial

сенситометри́ческое испыта́ние кфт. — sensitometric test

склерометри́ческое испыта́ние — scratch(-hardness) test

скоростно́е испыта́ние мор. — speed trial

сокращё́нное испыта́ние — abbreviated test

испыта́ние с разруше́нием ( образца) — destruction test

испыта́ние сро́стков ( жил кабеля) — joint [splice] test

стати́ческое испыта́ние — static test

сте́ндовое испыта́ние — bench test; ракет. captive test; мор. testbed trial

стопроце́нтное испыта́ние — total-lot [100%] test

испыта́ние с части́чным разруше́нием ( образца) — semi-destructive test

теплово́е испыта́ние — thermal test

техни́ческие испыта́ния — engineering tests

испыта́ние ти́па (проводится в соответствии с требованиями ИКАО при определении полётопригодности данного типа самолёта и выдачи сертификации) ав. — type test

типово́е испыта́ние (испытывается как правило, первый экземпляр данного типа конструкции; проводится по полной и/или расширенной программе, в отличие от контро́льного испыта́ния) — type test

испыта́ние травле́нием — pickle test

испыта́ние тре́нием — friction test

тя́говое испыта́ние — pull test

уско́ренное испыта́ние — accelerated test

фациа́льные испыта́ния горн. — environmental testing

физи́ческие испыта́ния — physical testing

испыта́ние форму́емости — remoulding test

хими́ческие испыта́ния — chemical testing

ходово́е испыта́ние

1. авто (on-the-)road test

2. мор. performance [sea] trial

ходово́е, прогресси́вное испыта́ние мор. — standardization trial

испыта́ние холо́дной штампо́вкой — cold-pressing test

цикли́ческое испыта́ние — cyclic test

испыта́ние чугуна́ на толщину́ отбелё́нного сло́я — chill test

шварто́вное испыта́ние мор. — dock(side) trial

эксплуатацио́нные испыта́ния — service tests